Родючість ґрунту, її оцінка та практичне значення

Що таке родючість ґрунту та чому про неї так багато говорять? 

У всі часи, на різних стадіях розвитку суспільно-економічних формацій у свідомості людини поняття про ґрунт та його родючість були невіддільними одне від одного. Родючість завжди уявлялась людиною як найбільш істотна властивість землі як засобу виробництва. Крім того до родючості завжди ставились як до чогось такого, від чого залежить життя і рослин, і тварин, і людини на Землі.

Не дивно, що в давні часи люди обожнювали родючість. У древньому Єгипті богинею родючості була Ізіда, а в древньому Римі – Прозерпіна. Про родючість писали свої трактати філософи і поети античної Греції. По мірі накопичення знань про ґрунт, розвитку природознавства і агрономії все більше прояснювалося питання про те, чим зумовлена родючість, які фактори (чи елементи) її формують. До цього часу ми користуємось тим визначенням поняття «родючість», яке дав В.Р. Вільямс і згідно з яким під родючістю слід розуміти здатність ґрунтів задовольняти потреби рослин в елементах живлення, воді, забезпечувати їхні кореневі системи достатньою кількістю повітря, тепла і сприятливим фізико-хімічним середовищем для нормального росту і розвитку.

Родючість ґрунту – це результат розвитку природного ґрунтоутворення, а також окультурення ґрунту при його сільськогосподарському використанні. До факторів родючості ґрунту слід віднести елементи зольного та азотного живлення, воду, повітря і частково тепло – так звані земні умови росту і розвитку рослин.  До умов родючості відносять сукупність властивостей та режимів ґрунту (фізичні, фізико-хімічні властивості, наявність токсичних речовин та ін.). Є й так звані космічні фактори родючості, не зв'язані з ґрунтом, але такі, що дуже впливають на урожайність. Це сонячне тепло і світло. Не слід забувати, що ґрунт – біокосне тіло природи, до складу якого входять численні живі мікроорганізми, що відіграють важливу роль у мобілізації елементів живлення рослин, постачанні їм вуглекислоти. Сонячне світло визначає інтенсивність фотохімічних реакцій у ґрунті.

Таким чином ґрунт як «материнський організм» використовує енергію сонця, елементи живлення навколишнього середовища, трансформує їх у процесі складних біофізико-хімічних процесів і забезпечує рослини всім необхідним. Рівень родючості ґрунту вимірюють різними показниками температурного, водно-повітряного, поживного, фізико-хімічного, біологічного, біохімічного, сольового, окислювально-відновного режимів.

Схема розвитку і відтворення родючості ґрунту досить складна. До її складу входять фактори життя рослин – як космічні, так і земні. Тепло – частково космічний, а частково – земний фактор. Те ж можна сказати і про воду та повітря. Світло – космічний фактор, а елементи живлення – земний. Усі ці фактори значною мірою впливають на найважливіші показники родючості ґрунтів, серед яких виділяють фізичні (мехсклад, щільність, пористість, теплові, водні, повітряні, також фізико-механічні властивості), хімічні (гумусний стан, мінералогічний та ваговий хімічний склад, вміст рухомих форм макро- та мікроелементів, наявність токсичних речовин), фізико-хімічні (ОВП, реакція ґрунту, ємність катіонного обміну, сума та склад увібраних основ, ступінь насиченості основами), біологічні (кількість та склад мікроорганізмів, здатність ґрунту до нітрифікації та азотфіксації, інтенсивність розкладу целюлози, «дихання» ґрунту, ферментативна активність та фітосанітарний стан).

Не для всіх властивостей та режимів ґрунту виявлені кількісні показники (чи градації оцінок), що дозволяють розробити чітку класифікацію параметрів родючості відповідно вимог до культурних рослин. Але можна стверджувати, що родючість проявляється як результат складної взаємодії і поєднаного впливу різних властивостей та режимів ґрунту і що різні рослини мають неоднакові вимоги до цих властивостей та режимів, тобто родючість завжди має відносний характер.

Як порахувати родючість?

Щоб оцінити (кількісно) родючість ґрунту за всім розмаїттям показників, що вимірюються різними мірами (мг, м.-екв, мм, % та ін.), слід провести якісну оцінку (бонітування) ґрунту. Як це робиться, буде розглянуто в  у одній із наступних статей, а зараз лише покажемо, наскільки складно провести таку оцінку. Окремі режими та властивості ґрунту дуже тісно залежать один від одного, так що виділити окремо і оцінити кожен з них дуже складно. Режим елементів живлення є результатом складних перетворень мінералів ґрунту, трансформації його органічної частини, активності різних груп мікроорганізмів та фауни ґрунту, впливу реакції середовища, динаміки окислювально-відновних процесів, температурного, водно-повітряного режимів та ін.

У свою чергу, будь-який режим, наприклад окислювально-відновний, залежить від вмісту і складу органічної речовини, фізичних властивостей ґрунту, гідрологічних та інших умов, інтенсивності мікробіологічних процесів. Агрофізичні показники ґрунту, у свою чергу, залежать від вмісту гумусу, його групово-фракційного складу, мінералогічного, механічного складу ґрунту, його фізико-хімічних властивостей тощо. Тісний зв'язок між факторами та умовами родючості вимагає від агронома вміння передбачати можливі зміни окремих властивостей та режимів ґрунту внаслідок застосування таких заходів, як обробка, меліорація, внесення добрив тощо. Коли виділяють окремі категорії, форми, види родючості, то це слід розуміти як різні аспекти оцінки однієї і тієї ж суті. Найчастіше серед цих аспектів виділяють два: 1) біологічну та 2) економічну (господарську) оцінку родючості ґрунту. Біологічна оцінка родючості полягає в кількісному визначенні загальної (біологічної) продуктивності рослин на даному ґрунті. Ця оцінка показує, наскільки даний ґрунт здатний забезпечити продуктивність фотосинтезу. Економічна оцінка родючості базується на його бонітуванні, тобто відносній оцінці (в балах) тих властивостей ґрунту, які більш-менш тісно корелюють з урожайністю сільськогосподарських культур. Крім того, до уваги беруть й інші показники, що дають змогу оцінити ґрунт, а на його основі й землю як основний засіб виробництва в сільському господарстві.

Слідкуйте за оновленнями до випуску готується продовження матеріалу на тему родючості ґрунту.

Михайло Капштик,

канд. с.-г. наук, доцент,

директор Навчально-координаційного центру с.-г. дорадчих служб 

Добавить комментарии:

Вас также может заинтересовать

Органічне виробництво і органічна продукція: що це таке?

Розбираємо поняття. Переваги та недоліка впровадження виробництва органічної продукції та її споживання.

HLR в Италии

Тренинг Velp Scientifica