Аналіз пшениці за різними показниками для визначення її класності

Вітаю, шановні партнери!

Цьогорічні обсяги українського експорту пшениці вже перевищують 18,4 мільйона тон із 22 мільйонів тон вирощеного зерна, що є вагомим надходженням до бюджету країни. Але як дізнаються вартість пшениці?

Вартість пшениці формують, присвоюючи клас кожній партії. Клас – це якісна характеристика зерна з чітко визначеними параметрами вологості, білка, клейковини та інших показників. У нашій країні якість зерна пшениці нормується згідно з національним стандартом – ДСТУ 3768:2019 «Пшениця. Технічні умови». Пропоную детальніше зупинитися на класоутворювальних показниках якості й підібрати обладнання для їх точного визначення.

ДСТУ 3768 поширюється на зерно пшениці м’якої (Triticum aestivum L.) і пшениці твердої (Triticum durum Desf.). Чинний нормативний документ прийнято у 2019 році на заміну застарілого ДСТУ 3768:2010. Головною різницею в стандартах стало зменшення кількості класів для пшениці м’якої з 6 до 4.

Тож на сьогодні залежно від показників якості зерно пшениці м’якої поділяють на 4 класи: зерно 1, 2 і 3 класів має підвищені вимоги до якості й використовується для харчових потреб, серед них і для експорту. Пшеницю 4 класу використовують переважно для непродовольчих цілей, зокрема для відгодівлі тварин, виробництва спирту тощо.

Показники якості пшениці м’якої за ДСТУ 3768:2019, що визначають клас:

Натура
Склоподібність
Вологість
Зернова домішка
Сміттєва домішка
Відсоток сажкових зерен
Масова частка білка
Кількість і якість клейковини
Число падіння

Зерно пшениці твердої поділяють на п’ять класів, де визначають ті самі показники якості, але не регламентують вміст клейковини й додатково визначають відсоток домішки пшениці м’якої.

Далі поговоримо про обладнання для визначення класоутворювальних показників пшениці м’якої.

Натура

Визначення натури пшениці дозволяє зрозуміти, яку масу займатиме певний об’єм зерна. Її вираховують у грамах на літр за допомогою:

Літрової пурки як основного методу визначення
Експрес-вологоміра зерна KETT РМ-650
Модуля натури в аналізаторі Agricheck, де проба зерна зважується одразу після проведення основного аналізу

Натура пшениці для 1 класу має становити не менш ніж 775 г/л, для 2 класу – 750 г/л, для 3 класу – 730 г/л і не обмежується для 4 класу.

Склоподібність

Відсоток склоподібних зерен визначають за допомогою діафаноскопа способом просвічування ендосперму пшениці. Склоподібність завжди більша у пшениці твердої, як порівняти з м’якою, через різний білково-вуглеводний склад.

Цей показник визначають лише для 1 та 2 класів зі значеннями 50 % і 40 % відповідно.

Вологість

Головний показник, що впливає на залікову масу зерна під час приймання, а також визначає термін зберігання продукції. Стандартна вологість пшениці не повинна перевищувати 14 % для всіх класів.

Основний метод визначення вологості – повітряно-тепловий, заснований на випаровуванні вологи в сушильній шафі за фіксованої температури й часу (згідно з ДСТУ ISO 712: температура 130…133 °С, тривалість 120 хв).

Різниця в масі зразка до й після висушування дозволяє розрахувати відсоток вологості за формулою: W = (1-m1/m0)*100 (згідно з ДСТУ ISO 712).

Також вологість зерна перевіряють:

Просто в полі – експрес-вологоміром РМ-450 від японського виробника KETT
ІЧ-аналізатором зерна, наприклад, Agricheck
Вагами-вологомірами

Зернова і сміттєва домішки

До зернової домішки відносять биті, пророслі зерна та зерна злакових культур. До сміттєвої – мінеральну домішку: гальку, шлак, руду, зіпсовані зерна, зокрема фузаріозні зерна й шкідливу домішку (сажку, ріжки, триходерму сиву, кукіль).

Визначення відсотку небажаних домішок у зерні контролюють шляхом ситового аналізу й ручного розбору проби на розбірній дошці.

Згідно з додатку А ДСТУ 3768 набір сит має включати довгасті сита розміром 1,0 мм X 20,0 мм та 2,0 мм X 20,0 мм.

Відсоток сажкових зерен

Присутність спор сажки визначають згідно з Додатком Г ДСТУ 3768:2019 способом мікологічної експертизи, використовуючи мікроскоп зі збільшенням у 100–150 разів. Відсоток сажкових зерен не має перевищувати 8 % для 1, 2 і 3 класів, а для 4 класу – 10 %.

Масова частка білка

Визначення вмісту білка в пшениці здійснюють згідно з методом К’єльдаля, методом Дюма, а також експрес-аналізаторами зерна, такими як Agricheck.

За ДСТУ 3768:2019 вміст білка для 1 класу має становити не менш ніж 14 %, для 2 класу – 12,5 %, для 3 класу – 11 %, для 4 класу – не обмежено.

Кількість і якість клейковини

В Україні вміст сирої клейковини визначають ручним і механічним способами згідно з ДСТУ ISO 21415. Переваги механічного способу – скорочення ручної праці лаборанта й висока відтворюваність результатів, якої можна досягти за допомогою системи для визначення кількості і якості клейковини від турецького виробника Makswell.

Система складається з трьох приладів: приладу для відмивання клейковини, центрифуги для виявлення індексу деформації (ІДК) та приладу для визначення сухої клейковини.

Також кількість сирої клейковини можна швидко перевірити за допомогою аналізатора Agricheck, який я вже неодноразово згадував. Це дійсно універсальний пристрій, що стане справжнім помічником для аграрія.

Масова частка клейковини для 1 класу має становити не менш ніж 28 %, для 2 класу – 23 %, для 3 класу – 18 %, для 4 класу – не обмежено. У свою чергу, якість клейковини повинна відповідати діапазону 45–100 одиниць приладу ВДК для 1, 2 та 3 класів.

Число падіння

Це показник активності ферменту альфа-амілази, який розщеплює крохмальні зерна та впливає на якісні показники хліба. Чим вищий показник активності альфа-амілази, тим нижче число падіння. Для 1 та 2 класів число падіння має становити не менше ніж 220 секунд, для 3 класу – 180 секунд, для 4 класу – не обмежено.

Для визначення цього показника турецька компанія Makswell створила комплексну систему Dualenzymaks, що працює за методом Хагберга – Пертена й повністю відповідає ISO 3093.

Це всі класоутворювальні показники якості пшениці та найактуальніші рішення для їх аналізу. Корисні посилання з детальною інформацію щодо обладнання читайте в кінці допису.

Дивіться мій тематичний влог і звертайтеся по індивідуальну консультацію!

Дивитися влог «Аналіз пшениці за різними показниками для визначення її класності»