Визначення токсичних елементів методом атомної спектроскопії
Визначення токсичних елементів в зерні

Забруднення навколишнього середовища важкими металами та іншими токисичними елементами з подальшим накопиченням їх у зернових культурах призводить як до придушення розвитку самої рослини (а значить, і зниження врожайності), так і до отруєння кінцевих споживачів в подальшому. Через високу токсичність вже за низького вмісту токсичні елементи – це один із найважливіших показників, який нормується в зернових культурах. Як правило, в більшості країн регламентується вміст таких токсичних елементів, як ртуть, миш'як, кадмій, свинець, мідь і цинк, хоча іноді цей список доповнюється й іншими токсичними металами.

Токсичні елементи небезпечні тим, що здатні накопичуватися й утворювати високотоксичні сполуки і втручатися в метаболічний цикл живих організмів, викликаючи в людини і у тварин ряд захворювань. Для мікроелементного аналізу в лабораторіях застосовується атомна спектроскопія, яка наразі є найбільш ефективним для цих цілей методом.

Універсальним методом для оцінки елементного складу зернових продуктів на сьогодні є атомна спектроскопія. 

Атомна спектроскопія включає чотири широко застосовуваних спектрально-аналітичних методи для аналізу токсичних елементів:

  • Атомно-абсорбційна спектрометрія (ААС) з електротермічною (ЕТА) і полум'яною (ПА) атомізацією (можливість визначення до 67 стабільних елементів, крім інертних газів, галогенів, H, C, N, O, S)
  • Оптико-емісійна спектрометрія з індуктивно-зв'язаною плазмою – ІЗП-ОЕС (більше 70 стабільних елементів, крім інертних газів, H, C, N, O, F)
  • Мас-спектрометрія з індуктивно-зв'язаною плазмою - ІЗП-МС (більше 70 стабільних елементів, крім інертних газів, H, C, N, O, F, а також аналіз ізотопного складу)
  • Полум'яна фотометрія (різновид оптичної емісійної спектрометрії з можливістю визначення виключно лужних і лужноземельних елементів)

Чотири методи атомної спектроскопії для аналізу токсичних елементів

При виборі рішення для аналізу елементів необхідно врахувати безліч чинників, серед яких:

  • Вартість основного та допоміжного обладнання
  • Вартість додаткових матеріалів
  • Економічність приладу і собівартість аналізу одного зразка
  • Продуктивність обладнання
  • Чутливість приладу
  • Відповідність українському і міжнародному законодавству
  • Інші критерії

Важливо передбачити проведення якісної підготовки досліджуваної проби і врахувати всі нюанси при підготовці Вашої лабораторії до проведення досліджень. У деяких випадках при виборі рішення є сенс максимально автоматизувати процес аналізу.

Розібратися в цих питаннях і підібрати оптимальний для Вас прилад і конфігурацію обладнання Вам допоможуть наші висококваліфіковані фахівці.

Вас також може зацікавити