Визначення стійкості напоїв

Визначення стійкості регламентується ДСТУ 7100:2009 «Продукція безалкогольної промисловості. Метод визначання стійкості». 

Суть методу: метод базований на визначанні терміну, протягом якого продукція безалкогольної промисловості зберігає свої якісні показники та показники безпеки.

Проведення випробовування

1. Дві пляшки з продукцією в день фасування ставлять у шафу-термостат або термостатну кімнату з полицями за температури (20 ± 2) °С.
2. Для фіксації початку зміни споживчих властивостей прозорих напоїв і сиропів пляшки з продукцією щодня переглядають на фоні джерела світла (денне світло або люмінесцентна лампа), на рівні очей, на відстані від 40 см до 50 см і візуально визначають утворення помутніння або осаду, не закладеного в рецептуру.
3. Стійкість непрозорих напоїв, сиропів, напоїв бродіння й напоїв із хлібної сировини встановлюють  в останні два дні терміну стійкості, визначаючи перевищення гранично-допустимих значень титрованої кислотності та зниження масової частки сухих речовин нижче гранично допустимих значень.

Стійкість напоїв вимірюють кількістю діб:

• У прозорих напоях і сиропах – з моменту фасування до утворення помутніння або осаду
• У непрозорих напоях та сиропах, квасах і напоях із хлібної сировини – з моменту фасування до зростання титрованої кислотності вище встановлених меж і зниження масової частки сухих речовин нижче гранично-допустимих значень

Необхідне обладнання

Інкубатори серії TFS, Thermo Scientific.