Нові правила на ринку оливкової олії: набув чинності Наказ Мінагрополітики № 333

Вітаю, шановні партнери!

14 вересня 2025 року набув чинності наказ уже ліквідованого Міністерства аграрної політики, що встановлює нові вимоги до маркування й контролю якості оливкової олії. Ця подія має фундаментальне значення в регулюванні обігу оливкових олій, адже вперше на законодавчому рівні визначає чіткі критерії якості, класифікації та маркування продукції. Крім того, наказ встановлює механізми контролю, покликані зробити ринок більш прозорим і захистити споживачів від фальсифікату. Тож яким саме вимогам тепер мають відповідати оператори ринку та скільки часу «відведено» на адаптацію, розповім далі в блозі.

Впровадження Наказу № 333 «Про затвердження Вимог до оливкових олій та встановлення правил щодо перевірки відповідності маркетингових стандартів та методів (методик) лабораторних досліджень (випробувань) характеристик оливкових олій» – це черговий крок стратегічного процесу гармонізації національного законодавства з нормами ЄС. Україна фактично імплементує положення Регламенту (ЄС) № 1308/2013 та Регламенту Комісії (ЄС) 2022/2104 від 29 липня 2022 року щодо маркетингових стандартів оливкової олії.

До моменту набуття чинності цього наказу в Україні не було спеціалізованих вимог щодо маркування й контролю якості саме оливкових олій. На цей сегмент поширювалася дія загальних вимог до рослинних олій, що «накидало тінь» у сфері контролю якості, насичуючи ринок фальсифікованими продуктами.

Час на адаптацію

Відповідно до положень Наказу № 333 «…оливкові олії, що не відповідають положенням Вимог затверджених цим наказом, … можуть вводитися в обіг протягом трьох років з дня набрання чинності цим наказом та перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення мінімального строку придатності». Це означає, що виробники та продавці можуть ще певний час реалізовувати запаси оливкової олії, виготовленої за старими вимогами. І ще протягом трьох років така продукція може залишатися на полицях магазинів, поки не мине її термін придатності. Так зроблено для того, щоб дати бізнесу час адаптуватися до нових правил без економічних втрат.

Інформація для споживача

Нові вимоги деталізують, яким саме має бути маркування для кожної категорії олії. Оператори ринку зобов’язані наносити інформацію на маркування, зокрема офіційну назву олії, а також такі дані залежно від категорії (це допоможе уникнути плутанини на полицях і чітко відрізняти справжній продукт від сумішей):

Оливкова олія вірджин. Напис «оливкова олія вищої категорії, отримана безпосередньо з оливок виключно механічним способом»; обов’язкове зазначення місця їх походження.
Оливкова олія екстра-вірджин. Напис «оливкова олія, отримана безпосередньо з оливок виключно механічним способом»; обов’язкове зазначення місця їх походження.
Оливкова олія з макухи. Один із таких написів:
- «Олія, що складається виключно з олії, отриманої обробкою продукту, отриманого після екстракції оливкової олії, та олії, отриманої безпосередньо з оливок»
- «Олія, що складається виключно з олії, отриманої переробкою оливкової макухи, та олії, отриманої безпосередньо з оливок»
Оливкова олія з рафінованих оливкових олій та оливкових олій першого віджиму. Напис «Олія, що складається виключно з оливкової олії, що пройшла рафінацію, та олії, отриманої безпосередньо з оливок».

Місце походження

Етикетка повинна містити країну походження оливкової олії — державу-члена ЄС, сам Європейський Союз або третю країну.

Для сумішей передбачено такі варіанти позначення:

«Суміш оливкових олій походженням з ЄС»
«Суміш оливкових олій походженням з країн, що не є членами ЄС»
«Суміш оливкових олій походженням з країн ЄС та країн поза ЄС»

Як альтернатива може бути вказано географічне зазначення або назва місця походження відповідно до офіційного реєстру. Назва торговельної марки або виробника не вважається зазначенням місця походження. Якщо оливки зібрано в одній країні, а виробництво здійснено в іншій, на етикетці має бути зазначено, наприклад: «Оливкова олія екстра-вірджин, вироблена в Іспанії з оливок, зібраних у Греції». Етикетка повинна містити особистий реєстраційний номер потужності з пакування.

Контроль якості по-новому: вимоги до операторів ринку

Нові вимоги роблять контроль якості більш системним і документально підтвердженим. Згідно з наказом оператори ринку зобов’язані:

Вести реєстр надходження та реєстр реалізації для кожної наявної категорії оливкової олії.
На запит компетентного органу надати документацію щодо виконання вимог, визначених у пунктах 1, 3, 8–12 глави 1 та пункті 1 глави 2 розділу II Вимог із Наказу № 333, на основі одного або декількох із таких елементів:

Фактичні відомості або науково-обґрунтовані факти
Результати лабораторних досліджень (випробувань) або автоматичні записи, зроблені на основі репрезентативних зразків
Адміністративні дані або бухгалтерська інформація, що ведеться відповідно до законодавства України

Лабораторні дослідження

Для оцінювання якості оливкових олій Наказ № 333 визначає низку обов’язкових лабораторних показників і методів їх випробувань. У таблиці нижче наведено, які саме дослідження проводяться, за якими стандартами та з використанням якого обладнання.

№	Показник	Метод аналізу	Обладнання
*	Відбір проб	ДСТУ ISO 661:2004 (ISO 661:2003, IDT) «Жири тваринні і рослинні та олії. Готування випробного зразка». ДСТУ EN ISO 5555:2019 (EN ISO 5555:2001, IDT; ISO 5555:2001, IDT) «Жири тваринні і рослинні та олії. Відбирання проб».	Донний / зональний пробовідбірники олій
1	Визначення вільних кислот	ДСТУ EN ISO 660:2019 (EN ISO 660:2009, IDT; ISO 660:2009, IDT) «Жири тваринні і рослинні та олії. Визначення кислотного числа та кислотності». COI/T.20/Doc. № 34 «Визначення вільних жирних кислот, холодний метод».	Автоматичний титратор
2	Визначення пероксидного числа	ДСТУ 4570:2006 «Жири рослинні та олії. Метод визначання пероксидного числа». ДСТУ EN ISO 27107:2019 (EN ISO 27107:2010, IDT; ISO 27107:2008, IDT) «Жири тваринні і рослинні та олії. Визначення пероксидного числа. Потенціометричне визначення точки переходу». ДСТУ EN ISO 3960:2019 (EN ISO 3960:2017, IDT; ISO 3960:2017, IDT) «Жири тваринні і рослинні та олії. Визначення пероксидного числа. Йодометричне (візуальне) визначення за кінцевою точкою». ДСТУ 8659:2016 «Макухи та шроти. Метод визначення пероксидного числа олії». COI/T.20/Doc. № 35 «Визначення перекисного числа».	Автоматичний титратор
3	Визначення вмісту 2-гліцерилу монопальмітату	ДСТУ ISO 12872:2016 (ISO 12872:2010, IDT) «Олії оливкові та олії оливкові з макухи. Метод визначення вмісту 2-гліцерілмонопальмітату». COI/T.20/Doc. № 23 «Визначення процентного вмісту 2-гліцерил монопальмітату».	Газова хроматографія з використанням полум’яно-іонізаційного детектора (FID)
4	Спектрофотометричне дослідження в ультрафіолеті K232, K268 або K270, ΔK	ДСТУ ISO 3656:2017 (ISO 3656:2011, IDT) «Жири тваринні і рослинні та олії. Метод визначення абсорбції ультрафіолетового світла у вигляді питомої УФ-екстинкції». COI/T.20/Doc. № 19 «Спектрофотометричне дослідження в ультрафіолеті».	Спектрофотометр із можливістю вимірювання в ультрафіолетовому спектрі (від 220 нм до 360 нм)
5	Визначення органолептичних властивостей	ДСТУ-Н CODEX STAN 33:2014 (CODEX STAN 33-1981, Rev. 2-2003, IDT) «Олія маслинова першого пресування, рафінована та рафінована маслинова олія з макухи. Основні показники». COI/T.20/Doc. № 15 «Сенсорний аналіз оливкової олії – метод органолептичної оцінки оливкової олії першого віджиму» – за винятком пункту 4.4. глави 4 та пункту 10.4 глави 10.	/
6	Визначення складу жирних кислот, включно з транс-ізомерами	ДСТУ EN ISO 12966-1:2019 (EN ISO 12966-1:2014, IDT; ISO 12966-1:2014, IDT) «Жири тваринні і рослинні та олії. Газова хроматографія метилових ефірів жирних кислот. Частина 1. Настанови щодо сучасної газової хроматографії метилових ефірів жирних кислот». COI/T.20/Doc. № 33 «Визначення метилових ефірів жирних кислот методом газової хроматографії».	Газова хроматографія з використанням полум’яно-іонізаційного детектора (FID)
7	Визначення вмісту воску, етилових ефірів жирних кислот	ДСТУ EN ISO 12873:2019 (EN ISO 12873:2014, IDT; ISO 12873:2010, IDT) «Олії оливкові та олії оливкові з макухи. Визначення вмісту воску методом капілярної газової хроматографії». ДСТУ EN ISO 12966-2:2019 (EN ISO 12966-2:2017, IDT; ISO 12966-2:2017, IDT) «Жири тваринні і рослинні та олії. Газова хроматографія метилових ефірів жирних кислот. Частина 2. Готування метилових ефірів жирних кислот». ДСТУ EN ISO 12966-3:2019 (EN ISO 12966-3:2016, IDT; ISO 12966-3:2016, IDT) «Жири тваринні і рослинні та олії. Газова хроматографія метилових ефірів жирних кислот. Частина 3. Готування метилових ефірів жирних кислот з використанням триметилсульфонію гідроксиду». COI/T.20/Doc. № 28 «Визначення вмісту восків, метилових ефірів жирних кислот і етилових ефірів жирних кислот методом капілярної газової хроматографії».	Газова хроматографія з використанням полум’яно-іонізаційного детектора (FID)
8	Визначення стеринового складу, вмісту загальних стеринів, еритродіолу, уваолу та аліфатичних спиртів	ДСТУ ISO 12871:2019 (ISO 12871:2019, IDT) «Олії оливкові та олії оливкові з макухи. Визначання вмісту аліфатичних спиртів методом капілярної газової хроматографії». COI/T.20/Doc. № 26 «Визначення складу та вмісту стеринів, тритерпенових двоспиртів та аліфатичних спиртів методом капілярної газової хроматографії».	Газова хроматографія з використанням полум’яно-іонізаційного детектора (FID)
9	Визначення стигмастадієнів	ДСТУ ISO 15788-1:2007 (ISO 15788-1:1999, IDT) «Жири тваринні і рослинні та олії. Визначення стигмастадієнів в оліях. Частина 1. Метод газової хроматографії на капілярних колонках (контрольний метод)». ДСТУ ISO 15788-2:2007 (ISO 15788-2:2003, IDT) «Жири тваринні і рослинні та олії. Визначення стигмастадієнів в оліях. Частина 2. Метод з використанням високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ)». COI/T-20/Doc. № 11 «Визначення стигмастадієнів у рослинних оліях».	Газова хроматографія з використанням полум’яно-іонізаційного детектора (FID)
10	Визначення різниці між фактичним та теоретичним вмістом триацилгліцеролів із ECN 42	ДСТУ ISO 18395:2014 (ISO 18395:2005, IDT) «Жири тваринні і рослинні та олії. Визначання вмісту моноацилгліцеридів, діацилгліцеридів, триацилгліцеридів та гліцерину методом високоефективної рідинної ексклюзивної хроматографії (ВРЕХ)». COI/T.20/Doc. № 20 «Визначення різниці між фактичним і теоретичним вмістом триацигліцеринів з ECN 42».	Високоефективна рідинна хроматографія з використанням детектора показника заломлення (RID)

Отже, Наказ № 333 встановлює повний перелік лабораторних показників, за якими оцінюється якість і автентичність оливкових олій, та визначає стандартизовані методи їх визначення.

Методи COI/T.20/Doc. №… тепер визнано й в Україні

Уперше в Наказі № 333 наведено посилання на дозволені до застосування методи лабораторних досліджень від Міжнародної ради з питань оливок (International Olive Council) – міжурядової організації держав, які забезпечують понад 98 % світового виробництва оливок та оливкової олії. Це означає, що тепер Україна офіційно визнає методики, які застосовуються в провідних лабораторіях світу, зокрема для визначення якості, автентичності й чистоти оливкової олії. Такий крок наближає українську систему контролю до міжнародних стандартів і сприяє прозорості на ринку.

Команда «Хімлаборреактиву» підбере комплексне рішення для дослідження якості й безпечності оливкових олій відповідно до вимог Наказу № 333 – звертайтеся за необхідним обладнанням та індивідуальною консультацією!

Корисні посилання:

Газовий хроматограф Chrozen GC від YOUNGIN Chromass

Автоматичний титратор серії Compact від Mettler Toledo

Спектрофотометр OPTIZEN POP

Пробовідбірники олій

Євгеній Іваницький,

керівник відділу галузевих експертів ХЛР

зв'язатись з експертом