Все більше невеликих і середніх господарств переходять на екологічно спрямоване та органічне виробництво, ніша – надзвичайно перспективна. А от як подолати одну з основних загроз, що чатують тут на аграріїв, – читайте в статті.
Загальновідомо, що врожайність сільськогосподарських культур при застосуванні органічного методу на 20–40% менша, ніж при традиційному землеробстві. Однією з причин цього є деякі складнощі в контролі бур’янів, хвороб та шкідників на посівах. Йдеться саме про методи контролю, а не боротьби зі шкідливими організмами, як було прийнято говорити раніше.
Адже що стосується бур’янів, то їх неможливо знищити повністю на 100%, та в цьому й немає необхідності, оскільки вони є невід’ємною складовою агрофітоценозу поля. Слід також мати на увазі, що повне видалення бур'янів може спричинити небезпеку швидкого розмноження нематод в ґрунті.
Це пояснює той факт, чому багато фермерів, які перейшли до органічного виробництва, не ставлять за мету повне знищення бур'янів на своїх полях: окрім негативної, вони виконують і деяку позитивну функцію. Зокрема, сприяють збільшенню природного біорізноманіття на полях, забезпечують їжею і місцем існування корисні організми, що мешкають в умовах дикої природи, підтягують елементи живлення з глибших шарів до поверхні ґрунту і роблять їх доступнішими, захищають ґрунти від ерозії і утворення кірки, оберігають елементи живлення рослин від вимивання з кореневого шару. Тож до питання запобігання збитків від бур'янів необхідно підходити швидше з точки зору впровадження системи регулювання їх рослинних угрупувань.
Перед тим як перейти на систему екологічного землеробства, слід розробити відповідний бізнес-план, проєкт переходу на екологічне виробництво, здійснити екологічну та еколого-економічну оцінку інноваційних технологій, що впроваджуються.
Дуже важливо підібрати правильну систему агротехніки і сівозміну, створити сприятливіші умови для культурних рослин, щоб вони мали більше шансів перемогти в конкурентній боротьбі з бур'янами. Адже захист рослин від хвороб, шкідників і бур'янів природними методами в агроекосистемах побудований на тому, що здорові рослини з кращою імунною системою краще здатні захищати себе. Велике значення тут належить збалансованому живленню рослин у ґрунті. Чим вищий ступінь збалансованості елементів живлення в ґрунті, тим менша вірогідність ураження рослин шкідливими організмами.
Чим вищий ступінь збалансованості елементів живлення в ґрунті, тим менша вірогідність ураження рослин шкідливими організмами. |
Найбільш поширеними бур’янами, з якими виникають труднощі при переході на органічне землеробства, є вівсюги, мак, осот рожевий, лобода біла, мишій сизий та ін.
Таблиця 1
Класифікація бур’янів відповідно до їхньої небезпечності для посівів сільськогосподарських культур
Ступінь небезпечності бур’янів | Характеристика небезпечності, загальні властивості бур’янів, методи їх контролю | Приклади різновидів бур’янів |
Дуже небезпечні бур’яни | Це переважно важкі, розлогі бур’яни, які створюють серйозну небезпеку як для певної окремої культури, так і усієї сівозміни загалом, навіть при незначній їх кількості. На них треба звертати особливу увагу. В органічному землеробстві ріст і поширення подібних бур’янів слід контролювати і обмежувати прямими методами вже при першій появі | З точки зору якості продукції сюди належать отруйні види. З точки зору інтенсивності розмноження сюди відносять осот рожевий, пирій повзучий, щавель туполистий і кучерявий, підмаренник чіпкий, вівсюг порожній, мітлицю звичайну, куряче просо, щирицю, лободу білу, амброзію полинолисту |
Можливі (сезонні) бур’яни | До даної категорії входить більшість бур’янів. Це переважно бур’яни середнього зросту, які при звичайному забур’яненні щільних порослей не створюють потенційної загрози для сівозміни. Їхнє зростання й поширення можна регулювати попереджувальними методами. Небезпечними вони стають лише при масовому розмноженні. У цьому випадку слід вживати екстрених безпосередніх заходів | Спориш, пролісок однолітній, щетинник мутовчатий, грицики, зірчатка середня, васильки сині, мак самосійка, фіалка польова та інші |
Решта бур’янів | Належать до категорії бур’янів невисокої висоти (приземисті), що розмножуються неактивно, а у більшості випадків і при масовому розмноженні не становлять серйозної небезпеки ні для культурної рослини, ні для сівозміни. Відповідно щодо них не варто застосовувати спеціальних заходів. Зазвичай їх ріст і розповсюдження можна добре стримувати стандартними методами, наприклад, боронуванням і знищенням паростків | Вероніка лікарська, очний цвіт польовий, валер’яниця та інші |
При розробці стратегії контролю бур’янів при переході до органічного землеробства та, власне, при веденні самого органічного виробництва слід враховувати ґрунтово-кліматичні та погодні умови даної території; вплив системи землеробства на ріст і розвиток бур’янів. При розробці стратегії контролю бур’янів у агрофітоценозі особливо важливо враховувати рівень забур’янення посівів сільськогосподарських культур (таблиця 2).
Таблиця 2
Рівень забур’янення посівів бур’янами
Рівень наявності бур’янів | Покриття поля бур’янами, % | Прояв шкодочинності бур’янів | Рівень забур’янення |
Відсутні | 0 | Бур’яни не виявлені | 0 |
Окремі екземпляри | Менше 2 | Покриття бур’янами незначне | 1 |
Середній | 2–5 | Реальна загроза відсутня, достатньо агротехнічних заходів | 2 |
Сильний | 5–25 | Культурні рослини переважають над бур’янами, потрібно застосовувати методи регулювання | 3 |
Дуже сильний | Понад 25 | Культурні рослини знаходяться у небезпеці, слід зважити на можливість боротьби із бур’янами або знищення посівів | 4 |
Бур’яни можна контролювати опосередкованими методами (запобіжними, превентивними) і безпосередніми – шляхом боротьби із ними після їх появи у посівах певної культури (таблиця 3). Найефективнішим є поєднання кількох заходів, часто розмежованих у часі.
Таблиця 3
Класифікація методів контролю бур’янів, що застосовуються в органічному виробництві.
Прямі методи | Опосередковані (превентивні) |
Основний обробіток, включаючи оранку чи безполицевий обробіток ґрунту | Дотримання сівозміни, рекомендованої для органічного землеробства |
Боронування, механічне і ручне прополювання | Підбір видів, сортів, сумішок |
Очищення насіння | Якість посівного матеріалу |
Випалювання | Удобрення та якість органічних і природних добрив |
Скошування | Ретельне слідкування за межами полів і робочих ділянок, планками сільськогосподарських угідь, які не використовуються на даний час, чистотою сільськогосподарських машин і знарядь |
Випасання | Вирощування проміжних культур |
Застосування біологічних і хімічних препаратів |
Для контролю бур’янів в органічному землеробстві найбільш важливими є непрямі профілактичні (превентивні, попереджувальні) методи. До цих методів належать механічні, методи термального впливу, біологічні (фітоценотичні) та біотехнічні методи.
Детальніше про непрямі методи контролю чисельності бур’янів читайте у наступній публікації.
Виникли питання – пишіть на електронну пошту: info@apk.hlr.ua. Ми допоможемо!