Контроль шкідників в органічному сільському господарстві [Частина 1]

Частина 1.  Способи збереження на полі природніх ворогів шкідників та механічні методи контролю

До Вашої уваги – серія статей про те, як ефективно та безпечно боротися зі шкідниками, використовуючи закони екологічної рівноваги в екосистемах, практичні поради щодо різноманітних методів контролю шкідників, готові рецепти і недорогі способи.

Екологічна рівновага – екосистемний контроль шкідників

Для раціонального контролю шкідників в органічному виробництві слід ретельно вивчити і враховувати основні закони природи, перш за все – екологічної рівноваги в екосистемах. Адже в будь-якій екосистемі, агроценозі, полі, саду тощо існує система трофічних ланцюгів, на які можна впливати.

Серед способів такого впливу – збереження природних ворогів шкідників

Природні вороги шкідників – гриби, бактерії, віруси, хижі комахи і комахи-паразитоїди – мають здатність пригнічувати їхній розвиток. Тож фермерам, що присвятили себе органічному господарству, варто докладати зусиль для збереження  цих організмів та інтенсифікації їхнього впливу.

Досягти цього можна такими методами:

1. Скорочення до мінімуму застосування природних пестицидів (а застосування хімічних пестицидів в органічному землеробстві в будь-якому випадку заборонено).
2. Збереження на полі природніх ворогів шкідників, які використовуватимуть останніх в якості їжі або господарів.
3. Вирощування різноманітних культур (наприклад, застосування системи змішаного вирощування культур).

Скористайтеся допомогою рослин

Вирощуйте рослини-господарі, які будуть служити їжею і притулком для природних ворогів, – наприклад, квіти, на яких харчуються імаго (доросла стадія розвитку) корисних комах. Слід також урізноманітнювати флору на полях із сільськогосподарськими культурами і вздовж їхніх  кордонів:

• Живі огорожі (живоплоти). Підійде більшість місцевих видів чагарників, котрі приваблюють хижаків і паразитоїдів своїм нектаром, пилком, альтернативними господарями і/або їжею. Слідкуйте, аби не були посаджені альтернативні рослини-господарі шкідників або хвороб!
• Ізольовані смуги багаторічних трав, які використовуються для створення середовища проживання корисних комах: жужелиць, хижих жуків та павуків. Щоб уникнути ризику вирощування бур’янів і рослин, які є рослинами-господарями шкідників і хвороб сільськогосподарських культур, можна висівати від одного до трьох місцевих видів трав смугами шириною від одного до трьох метрів.
• Смуги квітів. Та ж функція, що і у живих огорож, – залучати ворогів шкідників нектаром і пилком. Можна вирощувати від трьох до п’яти місцевих видів квітучих рослин на добре підготовлених грядках, розташованих смугами шириною від одного до трьох метрів на кордоні з полем, де вирощують сільськогосподарську культуру. Після цвітіння насіння можна зібрати для посіву в наявних смугах або для створення нових смуг.
• Рослини-компаньйони. Можна використовувати види, що вирощують на квіткових смугах. Кілька квітучих рослин-компаньйонів (одна або дві на 10 м²) будуть служити для природних ворогів «станцією техобслуговування».

Механічні методи контролю шкідників

Додатковим заходом боротьби зі шкідниками є їх масове відловлювання пастками. Такі пастки можна виготовити з доступних недорогих матеріалів. Наведемо приклади.

Світлові пастки

Використовують для вилову совок, озимих совок, стеблових точильників та інших нічних літаючих комах. Ефективність світлових пасток підвищиться, якщо розмістити їх невдовзі після появи імаго метеликів, але до початку кладки яєць. Серед недоліків: такі пастки приваблюють безліч різних видів комах, більшість із яких не є шкідниками. Більш того, багато комах не влітають в пастку, а залишаються поблизу неї, що фактично підвищує чисельність комах в прилеглій зоні.

Кольорові та водні пастки 

Можна використовувати для моніторингу імаго трипсів. У деяких випадках можна навіть скоротити чисельність трипсів масовим відловлюванням комах на кольорові (блакитні, жовті та білі) клейові пастки або водні пастки, розміщені в розпліднику чи на полі. Колір картонних карток важливий: світлі пастки сильніше приваблюють трипсів, ніж темні. Клейові пастки циліндричної форми більш ефективні, ніж плоскі пастки.

Поради щодо використання цього типу пасток:

• Оптимальна відстань розміщення таких пасток – в межах метра від рівня вирощуваної культури
• Пастки не слід розміщувати вздовж кордонів полів або поблизу лісозахисних смуг
• Глибина водних пасток повинна становити не менше 6 сантиметрів, а площа – від 250 см² до 500 см²
• Краще, щоб пастки були круглої форми з рівнем води близько 2 сантиметрів нижче краю
• Якщо додати у воду декілька крапель мийного засобу, то трипси будуть тонути і не зможуть переміститися до країв пастки і вибратися з неї
• Регулярно міняйте або додавайте воду

Жовті клейові пастки 

Можна використовувати для боротьби з білокрилками, попелицями та листовими мінерами.

На 500 м² поля розміщують від 2 до 5 жовтих клейових картонних карток. Пастки змінюють не рідше одного разу на тиждень. Для самостійного приготування пастки покрийте пофарбований в жовтий колір шматок фанери розміром 30х30 см технічним вазеліном або використаною машинною олією. Помістіть пастки поруч із рослинами на відстані, достатній для недопущення приклеювання листів до фанери.

Застереження! Врахуйте, що жовтий колір привертає і корисних комах, – тому використовуйте жовті пастки тільки в разі значної потреби!

До речі, один із варіантів пастки – конструкція із пластикового галон-контейнера, закріпленого догори дном на палицю, покриту використаною машинною олією. Ці пастки слід розміщувати по периметру поля і навколо нього на висоті 10 см над листям. Покриті відловленими мухами пастки очищуйте і знову змащуйте мастилом.

У наступних статтях розкажемо про біологічні методи боротьби зі шкідниками (Б. Шапаратка, И. Урбан. Органическое сельское хозяйство. Чешская Республика, Оломоуц, 2010), а також поділимося рецептами рослинних препаратів (Органічне господарство. Принципи організації та функціонування/за редакцією Марека Криштофорскі, Польща, Брвінов, 2008), які стануть у нагоді фермерським господарствам для підтримки росту рослин, профілактики та контролю хвороб, відлякування шкідників.