Методи визначення жиру. Ноу-хау для лабораторії: альтернатива класичним методам

Крім класичних способів визначення кількості жиру існують і швидкі експрес-методи аналізу.

До них належать:

• Інфрачервоний спектроскопічний
• Діелькометричний методи

Порівняно з класичними в цих методах немає хімічної пробопідготовки і навіть помел використовується не всюди. Час аналізу – від 30 секунд.

ДІЕЛЬКОМЕТРИЧНИЙ МЕТОД

Ґрунтується на зміні ступеня проведення електрики зразком – залежно від вмісту в ньому вологи і жиру. За цим методом працює ВМЦЛ – 12М.

Винахід одномоментно визначає вологу, натуру і олійність насіння соняшнику. Оцінка продукту відбувається по двох каналах. Один канал вимірює натуру, інший – комплексний опір вологого зразка. Вбудована програма проводить обчислення і видає результат на екран.

Досвід користувачів показує, що ця «магічна коробочка» має похибку 5–10%. Незважаючи на високу погрішність, дані, отримані за допомогою ВМЦЛ-12М, дозволяють аграрію, у якого немає організованої лабораторії, впевненіше вести розмову при закупівлі або продажу насіння.

ЦЕЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ЖИРУ ШВИДКИЙ, ЗРУЧНИМ, АЛЕ ЗОВСІМ НЕ ТОЧНИЙ і ПІДХОДИТЬ ТІЛЬКИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ НАСІННЯ СОНЯШНИКА.

Для чіткого розуміння жирності є й інші швидкі та надійні способи. Один із них – інфрачервона спектрометрія.

У ЧОМУ СУТЬ МЕТОДУ?

Сам прилад хімічну реакцію не проводить: він лише порівнює спектр відсканованого зразка з базовими даними.

Робота приладу виглядає дуже просто:

• Розмололи (а в деяких випадках навіть молоти не потрібно)
• Засипали в кювету
• Натиснули чарівну кнопку «СКАН»
• І за хвилину на екрані – значення концентрації білка, жиру, вологи і т.д. в процентах

Але не все так просто. Щоб прилад міг порівняти отриманий спектр, його цьому потрібно «навчити».

Розглянемо створення калібрування для визначення процентного вмісту жиру в насінні соняшнику.

Нам необхідно взяти від 10 до 100 зразків насіння і класичним методом (Сокслета) визначити в них концентрацію жиру. Після чого відсканувати кожен зразок і «повідомити» приладу, якому саме спектру відповідає певне значення концентрації. Чим більше зразків – тим точніший експрес-аналіз.

ЯК БАЧИТЕ, НАВІТЬ ПРИ РОБОТІ З ІЧ-АНАЛІЗАТОРОМ МИ НЕ МОЖЕМО ОБІЙТИСЯ БЕЗ КЛАСИКИ, А ЦЕ ВСЕ ТА Ж «МОКРА ХІМІЯ». ЧИМ МЕНША ГОТОВА БАЗА КАЛІБРУВАЛЬНИХ КРИВИХ, ТИМ ЧАСТІШЕ ЗАВЛАБУ АБО ОПЕРАТОРУ ДОВЕДЕТЬСЯ ДОКАЛІБРОВУВАТИ ПРИЛАД.

Виходячи з вищесказаного, стає зрозуміло, чому різниця у ціні між різними ІЧ-приладами сягає сотень тисяч гривень.

Хтось зекономив на якості оптики, хтось на кількості калібрувальних зразків, а хтось і на тому, і на іншому. Ціна на прилади провідних виробників завжди вища, і це виправдано точністю, збіжністю результатів в повторі та мінімальною похибкою (0,1–0,5%). Хоча домогтися точних результатів Ви можете і на бюджетному приладі – для цього його потрібно докалібровувати із завидною регулярністю.

ПІДВЕДЕМО ПІДСУМКИ

Вищеописані два способи експрес-аналізу – гарна альтернатива класичним методам Сокслета та Рендалла.

НЕЗАПЕРЕЧНИМИ ЇХ ПЕРЕВАГАМИ Є ШВИДКІСТЬ І ПРОСТОТА.

Пам’ятайте, що будь-який ІЧ-прилад можна і потрібно докалібровувати. Це значно зменшує похибку. Будете Ви це робити самостійно чи звертатиметеся за автоматичної підтримкою виробника – вибір за Вами.