Зараз складно уявити собі будь-яку лабораторію без мікроскопа. У мікробіології найчастіше використовується світловий мікроскоп, який працює на просвіт. Давайте разом розберемося, на що в першу чергу потрібно звернути увагу, щоб за мінімальних витрат отримати максимальний результат.
Перша і найпростіша порада – забезпечення потрібного збільшення. Що мається на увазі?
При візуальному спостереженні збільшення мікроскопа можна розрахувати, помноживши збільшення об’єктива на збільшення окуляра.
Рис. 1. Принцип дії мікроскопа
Для прикладу, якщо збільшення об’єктива Вашого мікроскопа 10х і окуляра теж 10х, то загальне збільшення буде дорівнювати 100х. Однак у всіх об’єктивів мікроскопів є певна межа розділення, як у принципі у будь-якого оптичного приладу. Тому не потрібно гнатися за збільшенням мікроскопа більше 1500х.
Також варто зазначити, що основну частину роботи по збільшенню на себе бере об’єктив, створюючи проміжне зображення. Він визначає якість зображення і обмежує її. Фактично окуляр – це лупа, що дозволяє спостерігати це проміжне збільшення з кратністю від 10 до 20.
Тобто потрібно забезпечувати кратність саме об’єктивом, не окуляром!
Рис. 2. Обмеження якості зображення об'єктивом
Наприклад:
Вам потрібно спостерігати зразок при збільшенні 1000 крат (таке збільшення найчастіше застосовують в мікробіології). У Вас є об’єктиви на 63 і 100 крат, а також окуляри на 10 та на 16 крат. Найвірніше рішення – використовувати більш потужний об’єктив (100х): таким чином 100х (об’єктив) * 10х (окуляр) = 1000 крат. Конфігурація з 16-кратним окуляром і 63-кратним об’єктивом дасть гірше зображення.
Саме у зв’язку з цим багато виробників комплектують мікроскопи тільки 10-кратними окулярами, а 15–20-кратні пропонуються як додаткові, оскільки вони не дають корисного збільшення.
Найскладніша (з погляду виробництва), але найважливіша і, відповідно, найцінніша частина мікроскопа – це його об’єктив.
Він повинен пропустити максимальну кількість світла, повністю відображати об’єкт, показавши всі найдрібніші деталі, передавати повноцінні й насичені кольори, зробивши дуже маленьке – великим!
Існує багато класифікацій і характеристик об’єктивів. Щоб в них орієнтуватися, досить знати усього пару тонкощів:
Також об’єктиви бувають 2-х типів: ахромат і планахромат. Різниця в тому, що ахромат – недорогі, з основним коригуванням кольору по двох довжинах хвиль, у той час як планахромати – подорожчі, із відмінною передачею кольору та поліпшеною різкістю по всьому полю зору.
Рис. 3. Різниця між ОС мікроскопа на «160 мм і на» нескінченність»
При виборі мікроскопа потрібно звертати увагу на комплектуючі, які можна буде потім довстановлювати. Таким чином Ви будете знати, що мікроскоп розрахований також на виконання додаткових завдань (фазовий контраст, флуоресценція), що вказують на більш високу якість.
Крім того, універсальність мікроскопа дає Вам додаткові можливості в майбутньому, як варіант – тринокулярна (замість бінокулярної) насадка для встановлення камери, коли це знадобиться.
Якщо Ви вирішили придбати гарний, але недорогий мікроскоп, Вам варто шукати варіанти з об'єктивом 100 крат, планахромат на «нескінченність», з 10-кратним окуляром і гарною передачею кольору (попросити фото, а краще подивитися самому), із можливістю доукомплектації за запитом.
Але краще перевіряти якість роботи мікроскопа на приємних оку зразках, як на фото нижче:
Рис. 4. Кров жаби, фотографія камерою на 5 Мп. Мікроскоп Ulab XY-B2, об’єктиви планахромат на «нескінченність»