Який щуп вибрати: порівнюємо чотири види щупів автоматичних пробовідбірників
Який щуп вибрати: порівнюємо чотири види щупів автоматичних пробовідбірників

Про зручність і незамінність такого солідного обладнання, як автоматичний пробовідбірник зерна, сказано багато. Напевно, і варіантів виконання пробовідбірників не менше: «загубитися» при виборі нескладно. Одних тільки щупів можна назвати чотири види. І оскільки щуп – це головна частина пробовідбірника, сьогодні поговоримо саме про них.

На жаль, запити на певні види щупів часто ґрунтуються не на їхніх характеристиках і технічних вимогах виробництва, а на чутках, домислах та інших рекомендаціях «фахівців».

Ми окремо розглянемо однопотокові, двопотокові, шнекові та щілинні щупи автоматичних пробовідбірників з їхніми плюсами і мінусами, а також допоможемо підібрати ідеальний щуп саме під Ваші потреби.

Однопотоковий (одноканальний) щуп

Щуп однопотоковий (одноканальний)

Однопотоковий щуп першим з'явився на ринку. Відповідно, він найпростіший у виконанні. А тому не дивно, що саме з ним виникає найбільше проблем. Головна з них, якої всі намагаються уникнути, – «ефект пилосмока».

«Ефект пилосмока» виникає, коли турбіна створює вакуум, і при затягуванні повітря щупом захоплюється і саме зерно. Пробовідбірник у прямому сенсі слова працює, як пилосмок: він затягує сміття не тільки із самого зерна, яке в нього потрапило, але і сміття із сусіднього зерна, яке до щупу не потрапило. Тому значення сміттєвої домішки завжди завищується.

Зараз більшість виробників відмовляються від використання подібних щупів, оскільки під час порівняння з ручним відбором клієнти і постачальники зерна часто конфліктують.

Конструктивною особливістю однопотокового щупа є практично повна відсутність мертвої зони, тобто щуп може відібрати пробу фактично з дна вантажівки.

Двопотоковий (двоканальний, каротажний) щуп

Щуп двопотоковий (двоканальний, каротажний)

Двопотоковий щуп наразі один із найбільш поширених. Він вдало поєднує досить просту і надійну конструкцію із широкими можливостями. Сам щуп виконаний як «труба в трубі», а пневматична транспортна система має замкнутий контур. По зовнішньому контуру щупа повітря нагнітається турбіною, при опусканні в насип зерна в нижній точці щупа повітряний потік захоплює зерно і по внутрішній трубі турбіною затягує у приймальний бункер. Особливість в тому, що правильно налаштований пробовідбірник затягує тільки те зерно (і сміття), яке потрапило під тиском всередину щупа і тільки потім підхоплюється повітряним потоком. Тому немає ефекту «пилосмока», результати автоматичного пробовідбору при порівнянні максимально близькі до ручного відбору. Існує думка, що при роботі двухпотокового щупа виникають проблеми із відбором дуже щільного зерна (волога кукурудза або соя). Але це залежить від приводу стріли пробовідбірника, яка його занурює в насип матеріалу. Чим більше потужність приводу – тим глибше заходить щуп.

Мертва зона двуопотокового щупа дорівнює 2-3 см – розміру насадки на краю щупа.

Нижче показаний двухпоточний щуп, зроблений із двох профільних труб.

Двухпоточний щуп

Перевагою щупа із двох профільних труб є можливість регулювання об’єму одержуваного зразка за 1 точку відбору. Якщо класичний двопотоковий щуп за одну точку відбору при повному наповненні кузова автомобіля може відбирати 2–2.5 л матеріалу (відповідно до 25 л за 11 точок), то цей щуп може зручно зменшити кількість надходжуваного в лабораторію зразка вдвічі, а то й утричі. Об’єм проб буде залежати від налаштування щупа і матеріалу.

Недолік двопотокового щупа із двох профільних труб – необхідність докладати додаткові зусилля для проникнення щупа в товщу матеріалу. Типові пробовідбірники докладають зусилля приблизно 100 кгс (класичний двопотоковий щуп). Для цього щупа рекомендовано зусилля в 220 кгс. Таким чином, даний щуп можна повісити замість звичайного, оскільки пробовідбірник не справлятиметься із пробиттям матеріалу до дна кузова. Такі щупи спочатку поставляються із відповідними пробовідбірниками.

Робота однопотокового і двухпотокового щупів

Шнековий щуп

Шнековий щуп

Шнековий щуп популярний у Європі. Всередині він оснащений шнеком, який «вбурюється» в насип зерна, а у верхній частині зерно засмоктується турбіною і потрапляє в приймальну ємність. Відсутній «ефект пилосмока». Вважається максимально універсальним, оскільки може відбирати і зерно, і шроти/макухи, і корми. При цьому виробники стверджують, що шрот і макуха під час відбору проби розмелюються, а ось зерно не руйнується. На практиці щупи подібної конструкції дуже сильно обрушують соняшник, оскільки це пов'язано із клиноподібною геометрією самого зерна. Конструкція щупа технічно має ряд недоліків – довгий і тонкий шнек у процесі роботи зношується сам і зношує трубу, протираючи її. Тому такі щупи періодично потребують ремонту та заміни (один раз на два роки при середньому навантаженні на пробовідбірник). У процесі роботи зазор між шнеком і трубою поступово збільшується, таким чином під дроблення потрапляють все більші й більші зерна. Крім того, бувають випадки, коли щуп забивається, тоді очистити його досить проблематично. Оскільки конструкція має додатковий двигун, поломок потенційно може бути більше. У разі ж аварії, якщо автомобіль рушив у процесі відбору та зігнув щуп, його відновити практично неможливо, на відміну від однопотокового і двопотокового щупів.

Мертва зона в цьому щупі становить близько 1-2 см.

Щілинний щуп

Щілинний імітує ручний списоподібний. Відсутній «ефект пилосмока». Щілинний щуп має додатковий привод відкриття/закриття щілин, тому потенційно більш дорогий у ремонті та обслуговуванні. Він максимально близький по конструкції до ручних багаторівневих щупів. Відповідно, може відбирати все те, що і ручний пробовідбірник.

Технічно справний щуп лише імітує роботу ручного щілинного щупа, але це не проведення арбітражного методу відбору проб, так як після відкриття/закриття щілин щупа лаборант повинен висипати вміст у ємність, а пробовідбірник транспортує вміст щупа в лабораторію за допомогою створення вакууму в пневмотранспортній системі. Таким чином є ризики потрапляння додаткового сміття крізь щілини щупа.

Мертва зона в щупах подібного типу – від 10 см і вище, що для сучасних реалій є неприпустимим показником.

З усього вищесказаного зрозуміло, що найбільш універсальними, надійними і найменш витратними під час експлуатації є саме пробовідбірники з двопоточними щупами. Відбір проб такими щупами прирівнюється до ручного методу відбору. У них відсутній «ефект пилосмока», як у однопотокових, але при цьому конструктивно вони простіші, ніж шнекові та щілинні.

Двопотокові щупи відповідають міжнародним вимогам:

  • UNI EN ISO 24333-2010
  • UNI EN ISO 12100-1:2009
  • UNI EN ISO 13857 – 13850
  • UNI EN 349-547-999-983:
  • 2006/42/CE – 2006/95/CEE –20447108/CE

Виникли питання? Звертайтеся до спеціалістів ХЛР: info@apk.hlr.ua, +380 (67) 218-71-98

Оцініть, будь ласка, корисність матеріалу для Вас
20.65%
Корисно 1 Не корисно 0
Поділіться статтею з колегами
Коментарі ()
додати коментар
Вас також може зацікавити