Контроль матеріалів, що контактують із харчовими продуктами

Тема хімічного складу і дотримання його норм в упаковці була на слуху в регуляторній сфері десятки років. Однак нещодавній сплеск компетенції щодо безпечності й екологічності хімічних речовин в упаковці та споживчих товарах, а також попит на безпечніші альтернативи спричинили появу нових законопроєктів і законів, які пакувальна галузь має розуміти й дотримуватися. У попередні роки увагу науковців привертали фталати.

Фталати: що це за сполуки?

Фталатами називають органічні ліпофільні сполуки, що переважно використовуються як пластифікатори для підвищення гнучкості пластичних полімерів. Також вони – компонент друкарських фарб і лаків. Дія фталатів на організм людини відбувається переважно через вживання їжі.

Деякі наукові дослідження показують: фталати здебільшого впливають на ендокринну систему людини, що є загрозою для нормального гормонального рівня й може призвести до різних проблем зі здоров’ям. Це передусім:

• Зниження чоловічої фертильності
• Цукровий діабет
• Рак молочної залози
• Ожиріння
• Порушення обміну речовин

Регуляторний підхід до фталатів, що контактують із харчовими продуктами

19 травня 2022 року FDA (Управління з продовольства і медикаментів США) видало постанову про внесення змін до своїх правил щодо харчових добавок, які не передбачають використання більшості раніше дозволених фталатів. Управління відкликало дозволи на контакт із харчовими продуктами 23 фталатів і двох інших речовин, що використовуються як пластифікатори, клеї, піногасники, мастила, смоли.

Нині FDA дозволяє застосування дев’яти фталатів (вісім – у функції пластифікаторів і один – як мономер) у виробництві полімерів, що контактують із харчовими продуктами. Фталати не дозволено додавати безпосередньо в харчову продукцію.

Чи заборонено фталати в Європейському Союзі?

ЄС обмежує використання деяких фталатів, котрі вважаються небезпечними для здоров’я людини, відповідно до таких нормативно-правових актів:

• Регламент REACH
• Директива про безпечність іграшок
• Директива RoHS
• Регламент про пластикові матеріали, що контактують із харчовими продуктами (ЄС) 10/2011

Згідно зі статистикою RAPEX (система швидкого оповіщення ЄС про небезпечні нехарчові й нелікарські споживчі товари) за 2018 рік, лише на DEHP (біс(2-етилгексил)фталат) припадає 40 % усіх хімічних відкликань продукції, що містить пластикові компоненти.

Ось фталати, які ми можемо знайти в списку речовин, що викликають серйозне занепокоєння ECHA (Європейського хімічного агентства):

• BBP
• DEHP
• Бес(2-етилгексил) тетрабромфталат
• Бес(2-метоксиетил) фталат
• DBP
• DCHP
• Дигексилфталат
• Диізобутилфталат
• Диізопентилфталат
• DPP
• n-пентил-ізопентилфталат

У деяких випадках ці речовини можна використовувати лише за певної межі міграції та лише для окремих категорій продуктів:

1. Дибутилфталат (DBP) дозволений як пластифікатор у пакувальних матеріалах багаторазового використання для нежирних харчових продуктів, до 0,3 мг/кг.

2. BBP і DEHP дозволені як пластифікатори в матеріалах для багаторазового контакту з харчовими продуктами та в одноразових матеріалах для контакту з нежирною їжею, за винятком дитячих сумішей і молочних сумішей.

Їхні межі міграції встановлено на:

• DEHP – 1,5 мг/кг
• BBP – 30 мг/кг

3.  Межа міграції для діалілфталату (DAP) встановлено ​​як невизначувану (ND), що означає відсутність міграції.

Як контролювати?

Маємо для Вас сучасне перевірене рішення для аналізу фталатів у пакувальних матеріалах, що контактують із харчовими продуктами, – газові хроматографи Chrozen GC від нового партнера ХЛР, південнокорейської компанії YoungIn Chromass.