Про наявність залишкових антибіотиків в молоці написано чимало матеріалів: і в першу чергу про те, як вони впливають на здоров’я кінцевого споживача. Але мало хто знає про те, який вплив може чинити цефалоспориновий антибіотик цефтіофур (група бета-лактамів) на процеси виробництва йогурту та сиру, і який насправді прийнятний рівень його вмісту в молоці для переробних підприємств.
У першу чергу необхідно розібратися, як часто використовується цей антибіотик і при яких захворюваннях ВРХ (великої рогатої худоби). Клінічний мастит є найпоширенішим захворюванням у молочному тваринництві, яке діагностується більш ніж у 25% корів. Одним з ефективних препаратів при лікуванні клінічного маститу в період лактації є «Цефтоніт®» (діюча речовина цефтіофур (ceftiofur). У результаті проведених досліджень встановлено, що препарат «Цефтоніт®» не виявляється в молоці BRT-тестом фірми AIM (межа виявлення цефтіофура інгібіторним BRT-тестом ≥ 50 мкг/кг) і проявляє 100%-ву терапевтичну ефективність при лікуванні клінічних маститів у корів.
Модернізація молочного скотарства має велике соціально-економічне значення з погляду забезпечення населення біологічно повноцінними продуктами харчування. В умовах інтенсивного виробництва молока часто реєструються порушення функції молочної залози, тим самим не повністю реалізується генетичний потенціал молочності худоби. Клінічний мастит у молочних корів дуже поширений і завдає величезних економічних збитків виробникам молока у зв'язку з недоотриманням і зниженням якості, передчасним вибраковуванням корів, захворюваністю новонароджених телят і витратами на лікування. Діагностується більш ніж у 25% молочних корів. За відсутності своєчасного та ефективного лікування клінічна форма маститу може зберігатися протягом 1-2 лактацій. В європейських країнах близько 38% від загальної суми прямих витрат на молочне стадо припадає на діагностику, лікування та профілактику клінічних форм маститу.
Найчастіше для системного лікування клінічного маститу застосовують препарати на основі антибіотиків: пеніциліну, ампіциліну, клоксациліну, неоміцину та ін. Перераховані препарати мають обмеження з використання молока після їх застосування і невисоку ефективність.
Останнім часом на ринку стали з’являтися препарати на основі високоефективних антибіотиків нових поколінь, наприклад, цефалоспоринів. Одним sз представників яких є цефтіофур, спеціально розроблений для застосування у великої рогатої худоби при лікуванні бактеріальних інфекцій. Він має підвищену активність відносно грамнегативних бактерій, зберігаючи при цьому високу активність проти грампозитивних бактерій.
Для отримання 100%-вої терапевтичної ефективності при терапії серозно-фібринозного і гнійно-катарального маститів необхідне п’ятикратне застосування препарату «Цефтоніт®» у дозі 1,0 мл на 50 кг маси тіла тварини з інтервалом у 24 год.
У деяких публікаціях (Suhren, 1996) описаний інгібіторний ефект цефтіофура (ceftiofur), навіть у концентраціях, значно нижчих рівня EU-MRL (норми Євросоюзу) в 100 мкг/кг молока, на стартових культурах, що застосовуються в молочної промисловості. Однак в більшості досліджень використовувалося молоко без урахування метаболізму цефтіофура після застосування. Після внутрішньом’язового введення цефтіофур головним чином зазнає метаболізм в десфуроілцефтіофур дисульфид цистеїну, десфуроілцефтіофур дисульфид глутатіону і дисульфід 3,3'- десфуроілцефтіофур.
Експеримент полягав в такому: було відібрано випадковим чином 9 молочних корів, до яких регулярно протягом 5 днів застосовувався препарат, що містить цефтіофур. Після лікування було відібрано кілька зразків молока: перший через 12 годин після завершення курсу лікування, другий через 24 годин, а також еталонний зразок молока, який не містить залишкових антибіотиків, з того ж стада (корови не піддавалися застосування антибіотиків). Ці зразки використовували для виробництва йогурту і сиру «Гауда». Також для приготування йогурту був відібраний окремий зразок через 36 годин після завершення курсу лікування.
Під час виробництва йогурту з молоком, відібраним після курсу лікування ВРХ (12 год., 24 год. і 36 год.) всі значення рН були близькі до значень, отриманих при виробництві з використанням еталонного молока. Однак це призвело до більш низької в’язкості й невеликої різниці в органолептичних якостях (висновок 7 із 12 членів журі при проведенні органолептичного дослідження).
При виробництві та дозріванні сиру не було відзначено різниці в швидкості підкислення між молоком, відібраним через 12 год. і 24 год., порівняно з еталонним зразком молока. Органолептична оцінка сирів проводилася через 5, 7 і 9 тижнів. Молоко, відібране через 12 годин після завершення курсу лікування, призвело до відхилення смаку від еталонного зразка (відповідний висновок членів журі 9, 8 і 10 з 12 на 3-х етапах тестування – 5, 7 і 9 тижнях). Сир, вироблений зі зразків молока, відібраних через 24 години після завершення курсу лікування, не показав жодної різниці в органолептичних показниках на 5 тижні (тільки 1 член журі відчув відмінність), але показав значну неприємну різницю в смаку після 7 і 9 тижнів ( відповідно 9 і 7 членів журі з 12).
Підводячи підсумок: наявність цефтіофура в молоці, відібраному після завершення лікування молочних корів через 12 год., 24 год., 36 год., що використовується для виробництва йогурту і сиру, не призвело до істотної зміни рН, але призвело до негативної зміни смакових характеристик (кислота і гіркість) йогурту і сиру, а також вплинуло на в’язкість йогурту.
Польове випробування в ILVO: 9 корів, 5 днів застосування препарату з діючою речовиною цефтіофур.
Висновок: Препарати на основі цефтіофура все більше і більше використовуються при лікуванні захворювань ВРХ. Залишкова наявність цього антибіотика в молоці в допустимих межах норм вмісту Євросоюзу і США не впливає значною мірою на процес ферментації та на pH при виробництві сиру і йогурту. У той же час навіть невелика наявність цефтіофура (10 мкг/кг) чинить згубний вплив на смакові характеристики (кислоту і гіркість смаку) навіть через 5, 7 і 9 тижнів після виробництва сиру. Це згубно позначається на смакових характеристиках для кінцевого споживача, а також впливає на в’язкість і текстуру йогурту та сиру.
Оскільки неможливо заборонити виробникам молока використовувати цефтіофур при лікуванні захворювань ВРХ, єдиний спосіб захистити переробників від таких згубних наслідків – це контроль вхідної сировини. Виходячи з висновків ILVO, залишковий вміст цефтіофура має бути нижче 10 мкг/кг. Багато експрес-тестів здатні визначати цефтіофур в межах норм Євросоюзу (максимально допустимому рівні 100 мкг) від 40 до 100 мкг/кг, що набагато перевищує рівень в 10 мкг/кг. І тільки одні тести здатні уберегти Ваше виробництво від цефтіофура, виявляючи його вже при 8 мкг/кг, – це тести американської компанії IDEXX SNAPduo ST Plus.
Вибір, як завжди, залишається за Вами!