Не дамо легіонелі жодного шансу: як контролювати патоген
Євгеній Іваницький – галузевий експерт групи «Агро» компанії ХЛР

Не дамо легіонелі жодного шансу: як контролювати патоген

Про збудника «хвороби легіонерів» світ почув не так давно – липні 1976 року. Нещодавно увага до легіонельозу поновилася через зростання кількості випадків захворювання в польському місті Жешуві й сусідніх воєводствах, що мають територіальну близькість до кордону з Україною. Чим же небезпечний цей патоген і як його контролювати – у нашому матеріалі.

Паличка, яку виявили у ХХ столітті

Збудник «хвороби легіонерів» виявили не так давно. У липні 1976 року у Філадельфії, штат Пенсильванія, відбулися чергові збори ветеранів Американського легіону, що пройшли з особливою урочистістю, адже якраз відзначалося 200-річчя Декларації Незалежності США. Недарма місцем проведення було обрано престижний готель Бельв’ю-Стратфорд, що в самому центрі міста.

Неочікувано після закінчення заходу 182 учасника відчули симптоми невідомого на той час захворювання, яке згодом забрало життя декого з них. У найкоротші терміни «Центр контролю захворювань (CDC)» вжив заходів щодо пошуку джерела хвороби. Вже у вересні стало зрозуміло, що причину треба шукати в готелі. У результаті 18 січня 1977 року Джозеф Мак-Дейд і Чарльз Шепард виявили нову грамнегативну паличку, яка згодом отримала назву «легіонела» – у пам’ять про сумнозвісний захід. Виявилося, що для її активного розвитку цілком підійшли умови в системі кондиціонування готелю, а вже звідти інфекція поширилася по всій будівлі й заразила присутніх.

Поширення легіонельозу

За дослідженнями вчених, «хвороба легіонерів» не характеризується інтенсивним розповсюдженням у суспільстві, ступінь її поширення ніколи не матиме статусу епідемії. Але в разі збігу обставин, які забезпечують активний розвиток бактерій у загальнодоступних місцях, легіонельоз стає небезпечною хворобою та кидає черговий виклик суспільству.

Для розвитку легіонели необхідні волога й тепло, найкращим середовищем буде водяна пара, що конденсується. Сприятлива температура для розмноження – від 20 до 60 °C, тому гарячої води бактерія не боїться. Вона дуже чутлива до висушування, відповідно, за належного догляду за системами кондиціювання й водозабезпечення – гине. Зазвичай легіонела розмножується влітку, що викликає поодинокі випадки захворювання на легіонельоз.

Нещодавно увага до легіонельозу поновилася через зростання кількості випадків захворювання в польському місті Жешуві й сусідніх воєводствах, що мають територіальну близькість до кордону з Україною. На кінець серпня кількість інфікованих становила близько 150 осіб, смертельних випадків було 11.

Як контролювати патоген

Актуальним рішенням залишається мікробіологічний контроль поширення патогенної легіонели. Для цього застосовують традиційні мікробіологічні методи із серотипуванням – використання специфічних поживних середовищ для конкретного виду бактерії. Компанія «Хімлабореактив» пропонує широкий асортимент поживних середовищ відповідно до методів міжнародних стандартів від всесвітньо відомого виробника Condalab (Іспанія). Також ХЛР постачає всі необхідні для мікробіологічної лабораторії прилади.

Визначення легіонели здійснюється згідно з ISO 11731:2017 і включає перелік витратних матеріалів:

  • основа агару Legionella BCYE (кат. № 1311)
  • селективна добавка для легіонели (кат. № 6022)
  • селективна добавка для легiонели GVPC (кат. № 6025)
  • добавка для росту Legionella MWY (кат. № 6067)

Експрес-методи визначення Legionella pneumophila

Такі методи дають змогу швидко й селективно виявляти бактеріальне забруднення у воді, зокрема й Legionella pneumophila. Американська компанія Idexx Water розробила власний метод – Defined Substrate Technology (DST), або «Технологію визначення субстрату», яку також затвердило МОЗ України.

Оцініть, будь ласка, корисність матеріалу для Вас
20.65%
Корисно 1 Не корисно 0
Поділіться статтею з колегами
Коментарі ()
додати коментар
Вас також може зацікавити